Астрономи вперше побачили, як зоря повільно "пожирає" свого сусіда

Астрономи вперше зафіксували систему, в якій червоний карлик не поглинув сусідній коричневий карлик одразу, а поступово відбирає в нього речовину. Паралельно в іншій системі вчені знайшли ознаки того, що білий карлик випаровує атмосферу ймовірної планети, яка могла сформуватися вже після смерті своєї зорі.

Про те, як зорі можуть поступово знищувати близьких компаньйонів і що це розповідає про еволюцію планетних систем, пише редакція Новини.LIVE з посиланням на nauka.ua.

Коричневий карлик віддає речовину зорі кожні 87 хвилин

Перша система отримала назву ZTF J0440+2325. У ній червоний карлик перебуває настільки близько до коричневого карлика, що почав поступово перетягувати речовину з його поверхні.

Коричневий карлик робить повний оберт навколо спільного центра мас лише за 87 хвилин. Теоретично подібний сценарій повільного перенесення речовини передбачали давно, однак спостерігати його безпосередньо вдалося вперше.

Систему знайшли під час пошуку об'єктів із дуже швидкими змінами яскравості. Після цього астрономи провели додаткові спостереження наземними телескопами та отримали спектри, за якими вдалося визначити природу обох об'єктів.

Зазвичай планети, коричневі карлики та інші маломасивні тіла можуть мільярди років залишатися на своїх орбітах. Якщо ж відстань до зорі стає надто малою, компаньйон може бути швидко поглинутий або, як у випадку ZTF J0440+2325, почати поступово втрачати матеріал.

Білий карлик може випаровувати планету другого покоління

Інше дослідження стосується гарячого білого карлика HS 0209+0832. В його атмосфері виявили незвичайно багато важких елементів, серед яких цинк, мідь і ніобій, тоді як заліза та кремнію виявилося дуже мало.

Особливо вирізняється ніобій: його частка відносно інших елементів більш ніж у тисячу разів перевищує сонячну. Такий хімічний склад не схожий на матеріал жодного відомого об'єкта Сонячної системи.

Порівнявши спостереження космічних і наземних телескопів із різними типами планетної речовини, дослідники дійшли висновку, що білий карлик, найімовірніше, отримує матеріал від близької газової планети.

Сильне випромінювання зорі нагріває її та поступово зриває атмосферу, частина якої потім потрапляє на білий карлик. Дані телескопа TESS також показали періодичні зміни яскравості, які можуть бути пов'язані з нагрітою стороною планети або хмарою газу навколо неї.

Найцікавішим залишається можливе походження цього світу. Хімічний склад речовини допускає, що це може бути планета другого покоління — тобто вона сформувалася вже після того, як попередня зоря завершила основний етап еволюції та перетворилася на білого карлика.

Сам білий карлик існує близько 5 млн років, тому ймовірна планета мала сформуватися за цей відносно короткий проміжок часу. Раніше планет такого типу біля білих карликів не знаходили.

Раніше Новини.LIVE писали, що астрономи зафіксували радіовипромінювання, джерело якого вдалося пов'язати з екзопланетою за межами Сонячної системи. Дослідники припускають, що сигнал може виникати через полярні сяйва, пов'язані з надзвичайно сильним магнітним полем планети.

Також Новини.LIVE розповідали, що Каллісто довгий час вважали найспокійнішим із чотирьох галілеєвих супутників Юпітера, а його вкриту кратерами поверхню — майже незмінною. Однак нові спостереження телескопа James Webb вказали на складніші процеси, які відбуваються на супутнику.