Вода під тиском як на Нептуні поводиться незвично: новий дослід фізиків

Фізики стиснули воду між двома алмазами до тиску понад 222 гігапаскалі й побачили зміну її структури, яку досі не спостерігали в лабораторії. Це вже не перша несподіванка із цією речовиною: раніше вчені описали лід "XXI", який не плавиться за кімнатної температури.

Про це пише ScienceAlert із посиланням на журнал Communications Chemistry, пише редакція Новини.LIVE.

Як воду стиснули між алмазами

Дослідження провели науковці Університету Невади в Лас-Вегасі. Воду затиснули між вершинами двох алмазів, створивши тиск, приблизно у 2,2 мільйона разів більший за тиск на поверхні Землі. Такий тиск, як пише видання, характерний для планет на кшталт Урана й Нептуна.

Зміни в атомній структурі вчені побачили за допомогою рентгенівських променів. Температура в досліді не відповідала умовам усередині таких планет: збігався лише тиск.

Що сталося з льодом-X

Існує понад 20 відомих різновидів льоду. Команда працювала з льодом-X, який поступово формується в широкому діапазоні тисків і стає дуже симетричним приблизно за 50 гігапаскалів. Коли вчені вийшли за межі відомої стабільності цього льоду, його структура стала менш симетричною й більш викривленою.

Такий перехід передбачали комп'ютерні моделі, але в лабораторії його раніше не фіксували.

"Вода в умовах, не схожих на земні, поводиться складніше, ніж ми могли уявити", — зазначив фізик Ашкан Саламат.

Навіщо це астрономам

За даними авторів, зміни в структурі води можуть впливати на теплопровідність, магнітні поля й густину планет. Це важливо для тлумачення даних телескопів про далекі світи. Вчені називають це початком "нового режиму структурної складності" у воді під високим тиском.

Раніше Новини.LIVE писали, що американські фізики знайшли спосіб значно точніше моделювати квантові процеси, складні для обчислення десятиліттями. У деяких випадках новий метод перевершив попередні моделі за точністю в 100 разів.

Також Новини.LIVE розповідали, що вчені створили комп'ютерну модель Землі без життя. Вона має допомогти відрізняти можливі ознаки життя на екзопланетах від слідів звичайних геологічних процесів.