Вчені виявили на "мертвому" супутнику Юпітера незвичну активність

Каллісто вважається найспокійнішим із чотирьох галілеєвих супутників Юпітера, а його вкриту кратерами поверхню наче законсервовано в часі. Нові дані телескопа James Webb показали, що на супутнику відбуваються складніші процеси, ніж вважалося.

Про те, що телескоп виявив на поверхні Каллісто та які загадки залишаються перед науковцями, пише редакція Новини.LIVE з посиланням на Phys.org.

James Webb детально показав розподіл водяного льоду

Міжнародна команда астрономів під керівництвом Марії Камарки з Caltech використала інструмент NIRSpec телескопа James Webb для дослідження кількох ділянок Каллісто. Спостереження охопили задню півкулю супутника, гігантський ударний басейн Асгард і область Валгалли — найбільшої багатокільцевої ударної структури в Сонячній системі.

NIRSpec зафіксував спектральну ознаку на 3,1 мкм, яка вказує на кристали водяного льоду, і дозволив детально нанести їх на карту поверхні.

На передній півкулі концентрація льоду пов'язана з рельєфом. Яскраві басейни Валгалла й Асгард, а також молодші кратери Лофн і Геймдалл демонструють підвищений вміст водяного льоду там, де давні удари оголили свіжіший і світліший матеріал.

На задній півкулі розподіл водяного льоду має інакший вигляд. Його спектральний сигнал найслабший поблизу екваторіального центру й посилюється на вищих широтах, утворюючи своєрідний візерунок "мішені".

Найімовірніше, така картина пов'язана з плазмою з магнітосфери Юпітера. Заряджені частинки бомбардують поверхню Каллісто та змінюють структуру льоду.

На поверхні знайшли замерзлий вуглекислий газ

Ще однією помітною особливістю став спектральний сигнал на 4,25 мкм, характерний для замерзлого CO2. Дослідники зазначають, що вуглекислий газ не повинен залишатися стабільним на поверхні Каллісто без механізму, який утримує або постійно поповнює його запаси.

На задній півкулі твердий CO2 концентрується ближче до центру диска — протилежно до водяного льоду. Така антикореляція підтримує припущення, що випромінювання частинок може перетворювати водяний лід і багаті вуглецем зерна на CO2.

На передній півкулі найсильніший сигнал вуглекислого газу виявили біля відносно молодих кратерів Лофн і Геймдалл. Автори вважають, що ці поклади, найімовірніше, пов'язані із самими ударами й можуть бути найбільшим відомим резервуаром CO2 на Каллісто, утвореним не під дією радіації.

Телескоп також зафіксував надзвичайно слабку й неоднорідну атмосферу, яка переважно складається з CO2.

Найбільшу концентрацію вуглекислого газу в атмосфері виявили поблизу басейну Валгалла. Водночас ця область не збігається ані з найбільшими запасами твердого CO2, ані з найтеплішими ділянками поверхні.

Подібна картина спостерігається й на інших крижаних супутниках, зокрема Ганімеді, і вказує на складні процеси, пов'язані з водою та вуглекислим газом.

На Каллісто також знайшли ознаки сполук вуглецю й азоту

У даних JWST з'явилася ще одна виразна спектральна особливість на 4,57 мкм.

За нинішньою версією, її можуть створювати сполуки, що містять вуглець і азот. На Каллісто цей сигнал значно сильніший, ніж на інших галілеєвих супутниках.

Одна з гіпотез полягає в тому, що нерегулярні супутники Юпітера постачають пил на передню півкулю Каллісто. Там багаті азотом мінерали можуть реагувати з місцевим вуглецевим матеріалом і утворювати органічні сполуки.

Раніше Новини.LIVE писали, що Титан вирізняється незвичайною атмосферою з достатньо високим тиском, аби людині не був потрібен герметичний скафандр. Водночас інші умови на поверхні супутника все одно роблять перебування там смертельно небезпечним.

Також Новини.LIVE розповідали, що за 63 світлові роки від Землі розташована планета, яка у видимому світлі має насичений синій відтінок. Попри зовнішню схожість із нашою планетою, умови на ній суттєво відрізняються від земних.